Антибіотики – специфічні природні органічні речовини і їх аналоги, що володіють здібностями в малих дозах вибірково руйнувати різні види мікроорганізмів і клітини недоброякісних пухлин або пригнічувати їх ріст і розвиток.
Антибіотики
Група антибіотиків – найпоширеніша і численна група лікарських засобів. У медичній науковій літературі представлено опис понад шість тисяч природних антибіотиків і величезна кількість напівсинтетичних похідних. Для лікування хворих в даний час в медичній практиці знайшло широке застосування близько п’ятдесяти найменувань антибіотиків, які випускають в різних лікарських формах.
Ідея використовувати одні мікроби в боротьбі з іншими мікробами належить І. І. Мечникову. Але велика ера антибіотиків почалася в 1929 році з опису Олександром Флемінгом пеніциліну. Відкриття англійського вченого вразило весь науковий світ. Флемінг виділив з колоній цвілі речовина, яке впливало на інші види мікроорганізмів, і назвав його пеніциліном. Але пеніцилін Флемінга мав багато побічних і не зовсім безпечних ефектів для організму людини. Тому виробництво і використання антибіотика було призупинено. Лише в 41 році двадцятого століття англійські вчені Г. Флорі і Б. Чейн приступили до вивчення лікування інфекційних захворювань пеніциліном. У військовому 1942 році успішно завершилися роботи по отриманню пеніциліну в медичній лабораторії російськими вченими Ермольевой З. В. і Балезін Т. І.
Класифікація антибіотиків
Антибіотики прийнято класифікувати на різні групи:
- по спектру;
- механізму;
- характером впливу на мікроорганізми.
По виборчому спектру антимікробної дії антибіотики в свою чергу поділяються на численні групи.
Вузький спектр дії мають антибіотики, які активні щодо грампозитивних мікроорганізмів. До них можна віднести:
- линкомицин,
- фузидин,
- макроліди і пеніциліни.
Вузький спектр дії на грамнегативні мікроорганізми мають поліміксини.
Антибіотики широкого спектра дії
До антибіотиками широкого спектра дії прийнято відносити:
- аміноглікози,
- цефалоспорини,
- тетрацикліни,
- левоміцетин,
- рифампіцин.
Ця група антибіотиків активно впливає як на грампозитивні, так і на грамнегативні мікроорганізми. Антибіотики, які застосовують для боротьби з туберкульозом, відносять до протитуберкульозної групі: стрептоміцин, циклосерин, канаміцин, флоримицин.
Лікування онкологічних хворих
В еру розквіту антибіотиків онкологи теж задумалися над питанням їх застосування в лікуванні онкологічних хворих. До протипухлинною антибіотиків відносяться:
- Актіноміцини,
- блеоміцин,
- дактіноміцін,
- ауратін,
- антрацикліни.
Протигрибкові антибіотики ністатин, амфоглюкамін, гризеофульвін та інші отримали визнання в лікуванні різних грибкових захворювань. Останнім часом став широко застосовуватися циклоспорин, що володіє властивістю імунодепресанта. Чинний на гельмінти антибіотик гігроміцінВ виявився в числі затребуваних препаратів.
По механізму впливу одні антибіотики надають гальмівну дію на синтез клітин бактерій (пеніциліни, ванкоміцин і інші), інші порушують синтез РНК мікроорганізмів (рифампіцин), треті порушують синтез білків і функцію рибосом в мікроорганізмах (лінкоміцин, тетрациклін, макроліди), а інші впливають на проникність мембрани мікроорганізмів (ністатин, поліміксин).
Залежно від характеру протимікробної дії бактерицидні антибіотики викликають загибель мікробів, а бактеріостатичні антибіотики затримують зростання і розмноження клітинних мікроорганізмів.