Апендикс – питання та відповіді

Апендикс

Апендикс, завдяки своїй лімфоїдній тканині, відіграє роль, аналогічну мигдаликам. Донедавна він вважався надлишковим органом, а США його вирізали профілактично (через боязні запалень). Сьогодні знань про нього більше.

Де знаходиться апендикс і звідки взялася його назва?

Зазвичай апендикс розташований у нижній правій частині живота. Зазвичай тому, що орган може зміститися. Тому іноді сильний біль у животі може означати (чи ні) апендицит. Апендикс має довжину близько десяти сантиметрів та діаметр сім міліметрів. Він вільно звисає до тазу, хоча бувають випадки, коли він знаходиться за сечовим міхуром або сліпою кишкою.
Назва цього органу походить від його форми – він нагадує паразита, прикріпленого до кишечника. Він заповнений харчовими залишками та слизом.
Звісно, ​​це орган, без якого можна жити. Тим не менш, він відіграє важливу роль у захисті організму. Завдяки розвиненій лімфатичній тканині апендикс є своєрідним фільтром проти бактерій. Профілактичне видалення червоподібного відростка послаблює імунітет органів травлення. На щастя, сьогодні хірургічне видалення апендикса проводять лише у разі запалення, а організм, хоч і ослаблений, після операції працює нормально.

Як проявляється запалення червоподібного відростка?

Запалення може виникнути у будь-якому віці. Звичайно, найчастіше це відбувається у віці від десяти до тридцяти років, але медицині відомі випадки апендициту у дітей, які не досягли дворічного віку. У молодших пацієнтів перебіг запалення важчий і болісний, тому оперативне втручання має бути швидким і негайним.
Близько 70% хворих відзначають типові симптоми апендициту. Починається все з болю в області пупка та епігастральної області. Біль швидко наростає та концентрується у правому боці. Біль збільшується, коли ви рухаєтеся і напружуєте м’язи, і пом’якшується, коли ви лежите на лівому боці. Потім до болю приєднуються блювота та нудота. Підвищується температура тіла, може виникнути діарея чи запор. При атиповому перебігу апендициту можуть виникнути ускладнення, наприклад, з сечовивідними шляхами.
Варто зазначити, що за цих симптомів не можна приймати проносні засоби. Під час дефекації (після прийому ліків) апендикс може розірватися та спричинити серйозні ускладнення. Лікарі також радять не приймати знеболювальні, оскільки вони ускладнюють діагностику.

Діагностика апендициту та видалення апендикса

У разі характерних симптомів лікар не призначатиме додаткові аналізи. Однак іноді, у незвичайних ситуаціях, він може порадити морфологію (збільшення кількості лейкоцитів може вказувати на запалення). Іноді також проводять рентгенографію черевної порожнини для виключення інших патологічних змін у черевній порожнині (прободної виразки шлунка). Фахівець УЗД також може відрізнити здоровий апендикс від запаленого під час УЗД.
Хворий апендикс завжди видаляють. Розрізняють п’ять стадій апендициту. Остання відбувається з прободіння червоподібного відростка і витіканням вмісту в черевну порожнину (перитоніт). На першій та другій стадіях можна оперувати лапароскопічним методом, але в інших випадках роблять традиційну операцію.

Виник міф про те, що вагітних не оперують. Це помилкова думка, хоча операція небезпечна, а діагностика набагато складніша. Апендикс виштовхується маткою догори, і біль може виникнути навіть у правому підребер’ї. На жаль, перитоніт небезпечний для життя жінки та плода, тому операцію проводять незалежно від терміну вагітності.

Коли при апендициті призначають антибіотики?

При перфорації апендикса необхідно приймати антибіотики. Після операції в черевній порожнині залишають дренаж для відтоку виділень з черевної порожнини. Зазвичай відновлення займає два тижні – приблизно за цей час пацієнт повністю відновлює сили та здоров’я. Апендикс як джерело інфекції необхідно видалити.

Компанія Автомедик — перевезення хворих