Одним з патологічних процесів, що найчастіше зустрічаються, які відчувають близько 20% дорослого працездатного населення, є есенціальна гіпертонія, звана частіше гіпертонічною хворобою. Крім того, у структурі захворювань, що викликають хронічне підвищення артеріального тиску, частка гіпертонії становить близько 90%.
Есенційна гіпертонія
Про виникнення гіпертонії говорять у тому випадку, коли повторно реєстровані підвищення артеріального тиску мають величину понад 160/95 мм ртутного стовпа. При вимірі тиску слід орієнтуватися на показники тиску, які називаються «випадковими». Їх замір проводиться тричі з п’ятихвилинним інтервалом, коли пацієнт сидить. При цьому слід брати до уваги ті величини артеріального тиску, які були найнижчими. У разі проведення першого виміру результат знімається з обох рук, у разі потреби знімають результати та з ніг. При аналізі отриманих результатів орієнтиром є величина «випадкового» артеріального тиску здорової людини з урахуванням різних вікових груп. Так для 20-40 річних характерна наявність «випадкового» артеріального тиску на рівні менше 140/90 мм ртутного стовпа. Вікова категорія від 41 до 60 років характеризується показником «випадкового» артеріального тиску на рівні нижче 145/90 мм ртутного стовпа. А для осіб, вік яких перевищує 60 років, таким показником буде величина, яка не перевищуватиме 160/95 міліметрів ртутного стовпа.
Симптоми гіпертонії
Виникнення захворювання на гіпертонію найбільше схильні ті, хто перебуває у віковому коридорі від 30 до 60 років. Вони найчастіше хронічне перебіг захворювання, у якому періоди погіршення змінюються періодами поліпшення самопочуття.
Розрізняють три основні стадії перебігу захворювання.
- Так, у першій (легкій) стадії гіпертонії спостерігається зростання показників артеріального тиску до 160-180/95-105 мм ртутного стовпа. Така величина показника не має постійний характер і зазвичай тиск нормалізується, якщо людина добре відпочила. Серед симптомів у період зростання рівня тиску можна виділити наявність шуму в голові, поява головного болю, погіршення якості сну, падіння працездатності та розумової діяльності. Рідше спостерігають виникнення кровотеч із носа та запаморочень.
- При другій (середній) стадії гіпертонії спостерігається підвищення рівня артеріального тиску до величини 180-200/105-115 мм ртутного стовпа з тенденцією до стійкості показника. Симптоми посилюються наростаючими головними болями і хворобливими відчуттями, що виникають в області серця, з’являються запаморочення. Даний стан посилюється ймовірністю виникнення гіпертонічних кризів, що виникають внаслідок різкого та швидкого зростання показників артеріального тиску. При цьому виявляються симптоми, характерні для уражень серця та центральної нервової системи, аж до виникнення порушень мозкового кровообігу та інсультів. Під час огляду спостерігаються зміни очного дна та ураження функцій нирок.
- При третій (важкій) стадії збільшується ризик виникнення інсультів та інфарктів, оскільки показники артеріального тиску реєструються на рівні 200-230/115-130 міліметрів ртутного стовпа, при цьому самостійна нормалізація тиску не настає. Серді симптомів, притаманних даної стадії, можна назвати виникнення стенокардії, інфаркту міокарда, серцевої недостатності, аритмії. Також можливе виникнення інсультів, енцефалопатії, незворотні зміни очного дна та нирок.
Лікування гіпертонії
Лікувальні заходи можуть включати як медикаментозну терапію, так і використання медикаментозної терапії. Вибір лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання та визначається лікарем.
Не медикаментозна терапія включає заходи щодо зниження маси тіла, обмежене споживання кухонної солі, фізіотерапію та санаторно-курортне лікування.
Застосування медикаментозної терапії полягає у використанні бета-адреноблокаторів, сечогінних засобів, антагоністів кальцієвих каналів та препаратів загальної або комплексної дії.