Розсіяний склероз – це захворювання центральної нервової системи, яке має хвилеподібний хронічний характер. Для нього характерне осередкове ураження головного і спинного мозку – білої речовини. Причому осередки ці множинні. У патологічний процес може бути залучена і периферична нервова система, проте таке трапляється вкрай рідко.
Розсіяний склероз
На сьогоднішній день лікарі не беруться чітко розподілити, якій статі, віку найчастіше властивий розсіяний склероз або як він залежить від того, де проживає людина. Причому така ситуація склалася відносно недавно. Раніше вважалося, що цим захворюванням страждають в переважній більшості жінки у віці від 20 до 40 років, які проживають в країнах, віддалених від екватора. Поширення по інших країнах почалося протягом декількох останніх десятиліть. Розширилися і вікові межі: сьогодні лікарі кажуть про вік 15-50 років. Єдина взаємозв’язок, яка не змінилася, – це спосіб життя людини. Як і мігрень, дане захворювання може виникати як у осіб розумової праці, так і у тих, хто трудиться фізично або навіть безробітних.
Симптоми розсіяного склерозу
Як вже говорилося вище, вогнища ураження білої речовини можуть бути множинними. Саме від того, скільки їх і де вони розташувалися, будуть залежати прояви і симптоми розсіяного склерозу. Кожен з перелічених нижче ознак слід розглядати тільки в індивідуальному порядку. Оскільки вкрай рідко зустрічається ситуація, коли одночасно виявляються кілька симптомів. Всі існуючі прояви діляться на три групи:
- Первинні. Проявляються як реакція на демієлінізацію. Полягають в тому, що електричні імпульси починають гірше проходити по нервових волокнах. До таких відносять поколювання в кінцівках, двоїння зору, рідше – порушення мовних функцій. Часто в якості першого ознаки з’являються головні болі, проте більшість пацієнтів просто не звертають на них уваги.
- Вторинні: є прямим наслідком первинних і можуть виникнути виключно на їх фоні. До вторинних симптомів розсіяного склерозу відносять порушення чутливості, оніміння і поколювання, що переходять в болі.
- Третинні: свідчать про великі масштаби поширеності захворювання. Найчастіше у пацієнтів із запущеною формою визначають депресію, яка може виявлятися або бурхливими нападами. Або млявим перебігом протягом довгих років.
На будь-якому з етапів розвитку розсіяного склерозу можуть проявитися певні ознаки. Це порушення ковтальних функцій, невиразна мова, порушення ходи, труднощі при ходьбі, особливо тривалої. Посилити симптоми може перегрівання тіла хворого, наприклад, при відвідуванні лазні.
Близько половини всіх хворих стикаються не тільки з фізичними порушеннями, але і з психічними, а також поведінковими. Найчастіше це виражається в загальмованості мислення, неможливістю запам’ятати елементарні речі, істотним зниженням здатності концентрувати увагу. Перераховані прояви хоча і не несуть прямої загрози життю людини, але зате позбавляють його повноцінного життя в соціумі.
Лікування розсіяного склерозу
Незважаючи на те, що існують певні принципи лікування розсіяного склерозу, дане захворювання прийнято вважати невиліковним. Саме тому призначається виключно симптоматична терапія. При цьому лікарі наголошують на те, що якщо симптом один, то впоратися з ним і повернути людину до нормального способу життя буде куди простіше. Крім того, чим старше пацієнт, у якого діагностовано це захворювання, тим вище ймовірність того, що його прояви вдасться мінімізувати.
В якості засобів боротьби з розсіяним склерозом застосовується гормональна терапія, курс імуномодуляторів, санаторно-курортне лікування. Не можна сказати, що якийсь із цих способів, або навіть всі, що застосовуються одночасно, допоможуть назавжди забути про хвороби. Проте вони здатні суттєво збільшити періоди ремісії.
Якщо хвороба протікає важко, з порушенням дихальних функцій або збоями в роботі серцево-судинної системи, не виключено, що лікування розсіяного склерозу не принесе очікуваного ефекту і людина залишиться інвалідом.